Йоганна Шопенгауер – авторка однієї з найвідоміших книг про Гданськ, яку варто прочитати кожному, хто цікавиться містом

Однією з знаменитих мешканок Гданська є письменниця-романістка Йоганна Шопенгауер. Її слід в історії Гданська є достатньо вагомим, проте слава її сина, видатного філософа Артура Шопенгауера, затьмарила її власну, незаслужено витіснивши її на задній план, і залишила їй у світі, переважно, лише роль матері великого мислителя.

Але Йоганна Шопенгауер має безперечно більший стосунок до Гданська, ніж її син, який провів у місті лише п’ять перших років свого життя. Тут пройшло все її дитинство та юність, тут вона вийшла заміж та народила першу дитину. Тож Йоганна заслуговує на увагу тих, хто цікавиться історією міста та його видатними мешканцями, пише gdanski.pro.

Гданське дитинство Йоганни Шопенгауер

Народилася Йоганна Генрієтта Шопенгауер 9 липня 1766 року в домі гданського купця Христіана Генріха Трозінера та його дружини Елізабет (дівоче прізвище Леман) в, так званому, Будинку під Черепахою, що розташовувався на вулиці Св. Духа, 81. Тепер нумерація змінилася і будинок знаходиться під номером 111.

Однією з особливостей давньої будівлі є фігура черепахи, що знаходиться на верхівці, саме через неї будинок отримав свою назву. Черепаха металева і при сильному вітрі киває та тріпоче рухомими позолоченими головою та лапами. Цей родинний будинок Йоганни часто вважають місцем народження її сина, Артура Шопенгауера. Плутанина виникла через те, що будинок, де з’явився на світ відомий філософ знаходиться неподалік на цій же вулиці, під номером 47.

Йоганна була старшою з чотирьох дочок у цій сім’ї. В домі своїх батьків вона отримала всебічну грунтовну освіту. У шість років дівчинка вже брала уроки англійської мови, що було дуже незвично у ті часи. З 1777 року вона отримувала приватні уроки в теолога Кушеля. 

Крім іноземних мов навчалася живопису. Спершу вона захоплювалася роботами Анжеліки Кауфман і не цікавилася поезію. У 10 років вона захотіла поїхати в Берлін, щоб навчатися малювати у Даніеля Ходовецького, але батько був проти. В той час її духовним наставником та вчителем був шотландець Річард Джеймсон, священник англійської колонії в Гданську. 

Юність Йоганни Шопенгауер

У 1785 році Йоганна вийшла заміж за заможного гданського купця Генріха Флориса Шопенгауера, що був старший за неї на двадцять років. Вона не хотіла цього шлюбу, але все ж погодилася на прохання батьків та чоловіка. Подібні шлюби по розрахунку були поширеним явищем у ті часи. Для Йоганни ця угода означала отримання високого соціального статусу та можливість здобути хорошу культурну освіту. Загалом цей шлюб не влаштовував ні наречену, ні нареченого. Про це Йоганна неодноразово згадувала в своїх літературних творах. 

Весілля відбулося у церкві Всіх Божих Ангелів, яка знаходилася на Великому Проспекті, тепер це Проспект Перемоги. В ті часи ця місцевість була за межами Гданська. Можливо її вибрали тому, що на неї не поширювалися муніципальні приписи, що забороняли великі весілля і обмежували пишність події. А ще в соціальній групі багатих купців Гданська була тоді мода на весілля за містом.

Разом з чоловіком Йоганна подорожувала Європою, були в тому числі в Англії, Шотландії та Франції. Любов до мандрів Йоганна отримала від свого батька, який також часто подорожував у справах. 

Свою першу подорож вони здійснили у 1787 році через Берлін, Ганновер, Антверпен і Брюссель. Потім з Кале поїхали в Англію. Осіння лондонська погода погано вплинула на здоров’я Йоганни і вони повернулися додому в Гданськ. 

22 лютого 1788 року у них народилася перша дитина, син Артур. 

Переїзд Шопенгауерів до Німеччини

У березні 1793 року сім’я Шопенгауерів залишила Гданськ і переїхала до Гамбурга. Сім’я і далі багато подорожувала країнами Європи разом із сином. У 1797 році в Гамбурзі народилася друга дитина, дочка Адела. 

У 1800 році Йоганна подорожувала по Німеччині. А в 1803 році через Нідерланди, Бельгію та Англію до Парижа. Весною сім’я доїхала до Південної Франції та Альп, а влітку через Швабію, Баварію та Австрію повернулися в Гамбург. 

У 1805 році чоловік Йоганни, Генріх, ймовірно, закінчив життя самогубством, випавши з вікна комори. В останні роки він страждав від депресії, був дратівливим. 

Події, що стали початком письменницької діяльності Йоганни Шопенгауер

У вересні 1806 року, в 39 років, Йоганна переїхала у Веймар. Йоганна все ще була заможною, бо жила на гроші батьків. Тож незабаром у Веймарі вона змогла зібрати найкраще товариство. Серед її друзів були Йоганн Вольфганг фон Гете, Крістоф Мартін Віланд, Фрідріх Юстин Бертух, Карл Фрідріх Зельтер, Йоганн Генріх Майєр, Беттіна фон Арнім, Захаріас Вернер та багато інших відомих людей. 

Вона влаштовувала щотижневі чаювання в Літературному салоні, що швидко став центром культурного життя. Гете був тут постійним гостем, і зв’язок між ним та сім’єю Шопенгауерів був настільки тісним, що протягом всього життя Адель називала його “батьком”. 

Йоганна змінила ставлення веймарського суспільства до дружини Гете – Крістіани Вульпіус. Вона була першою з жінок вищого класу, хто відкрив для Крістіани двері своїх чаювань. Йоганна порушила соціальну заборону, що існувала тоді, і Гете був їй за це дуже вдячний. 

Вона приятелювала з естетиком та мистецтвознавцем, знавцем італійського мистецтва та літератури Карлом Людвігом Ферновим. Він проживав в її домі і помер у 1808 році. 

Цей зв’язок справив вирішальну роль на її літературну творчість. У 1810 році Йоганна написала і опублікувала його біографію “Carl Ludwig Fernow’s Leben”. Успіх книги підбадьорив Йоганну і заохотив писати. Спочатку вона писала про подорожі, але з 1819 року перейшла до романів та творів на теми історії мистецтва.

Популярність Йоганни Шопенгауер, як письменниці, була настільки великою, що її син Артур зазначив про це у своїй біографії, яку подав до Берлінського університету в 1819 році. 

Суперечка із сином, що змінила життя Артура та Йоганни

У 1814 році її стосунки з Георгом Фридріхом фон Герстенбергом і суперечки через гроші призвели до розриву її відносин з сином Артуром, який також звинувачував матір у смерті батька. Артур переїхав до Дрездена. Стосунки між ними не налагодилися, вони більше ніколи не зустрічалися особисто. Дослідники вважають, що це справило значний вплив на характер та світосприйняття юнака і прослідковувалося протягом всього його життя. 

У 1819 році Йоганна втратила більшу частину свого майна. Син Артур, який володів третиною батькового спадку, запропонував їй свою фінансову підтримку, проте Йоганна її відхилила. 

Її становище було дуже складним, письменництво стало важливим джерелом її доходу. У 1819 – 1820 роках вийшла її найвідоміша праця, тритомник “Gabriele, ein Roman”. У ньому вона критично представила інтелектуальну та соціальну культуру того часу, описану з великою спостережливістю. 

Але зароблених грошей, скоріше за все, вистачало лише на порівняно скромний спосіб життя, про що у своєму листі до брата у 1836 році написала Адель. 

Оскільки фінансове становище сім’ї Шопенгауер у Веймарі було складним, дочка наполягла на переїзді в Бонн у 1829 році. Вони жили в Ункелі на Рейні в заміському будинку багатого друга Адель, а взимку в Бонні. З 1832 року Бонн став місцем їх постійного проживання. 

Здоров’я Йоганни погіршилося, що вплинуло на її письменництво. Фінансове становище стало ще гіршим. У 1837 році вона була змушена написати листа князю Карлу Фридріху Саксен-Веймарському з проханням про допомогу. Він надав їй невелику почесну пенсію і запросив приїхати до Єни, куди вони і переїхали разом з дочкою. 16 квітня 1838 року Йоганна померла. Вона похована в Єні. 

Вихід в світ знаменитої книги про Гданськ

Після смерті Йоганни Адель видала її незавершений щоденник про життя Йоганни в Гданську, що вийшов у Німеччині під назвою “Jugendleben und Wanderbilder”. 

Книга викликала у Гданську велику зацікавленість, вона перевидавалася декілька разів. У цьому творі письменниця показала картину життя в Гданську XVIII ст. Мова та гумор з яким написаний твір, забезпечують книжці, багатій на факти, визнання серед істориків та літературознавців. 

У книзі авторка описує вигляд міста, старі будинки, міщан, їх прислугу, плотовиків, яких називали “Шимками”. Також розповідає про своє життя як підлітка, переломні події, весілля, описує життя в самому місті та в заміських літніх резиденціях, на сьогоднішній вулиці Поланки, а також в садибі Штутово. 

Це єдиний твір Йоганни, що був опублікований в Польщі. У 1959 році він був вперше виданий польською мовою під назвою “Gdańskie wspomnienia młodości” (“Гданські спогади юності”) в перекладі Тадеуша Крушинського. У 2010 році вийшло друге видання книги.

Йоганна Шопенгауер довго залишалася поза увагою. Лише в 1980 році було відкрито її літературно-історичне значення. Зараз вона вважається однією з найбільших німецьких письменниць першої половини XIX ст. Її листи, спогади і описи подорожей стали хорошими культурними та історичними свідченнями.

Лех Валенса і події в Гданську, що створили сучасну незалежну Польщу

Він народився в польському селі Попово, але все свідоме життя провів в Гданську, тут він творив історію нової Польщі і разом з однодумцями зробив...

Гданське коріння видатного філософа Артура Шопенгауера

У нього був складний характер, він не хотів спілкуватися з людьми, ненавидів жінок, але дуже любив пуделів. Так описують одного з найвидатніших гданців Артура...
.,.,.,.