Він посідає унікальне місце серед художників Гданська. У 21 столітті про цю постать мало що знають у рідному місті, проте він заслуговує на пам’ять. Мова йде про гданського митця Вільгельма Стриовського. У цьому матеріалі на gdanski.pro ми більш детально розповімо про його життя та творчість.
Походження
Вільгельм Стриовскі народився у 1834 році у Гданську. Він був сином м’ясника Людвіга-Августа та Юліанни Вільгельміни. Вже змалку юнак почав цікавитися мистецтвом, зокрема живописом. Перші свої малюнки хлопець почав створювати під наглядом свого дядька Кароля-Давида Франца, який був портретистом. З кожним заняттям Вільгельм все краще і краще розвивав свої художні здібності. Тож згодом батьки віддали його на навчання до Йоганна-Карла Шульца у Гданську. Художник з відповідальністю поставився до навчання юнака і навіть домігся призначення йому стипендії Західно-Прусського товариства миру. Завдяки цим коштам Вільгельм здобув можливість навчатися в Академії образотворчих мистецтв у Дюссельдорфі під керівництвом Вільгельма фон Шадова.
Навчання в ті часи було різнобарвним, а у Стриовського навіть занадто. Ба більше, він не тільки бунтував проти жорсткого викладання, а й потрапляв у неприємне товариство. Проте, попри всі труднощі, він закінчив університет і, за звичаєм того часу, вирушив у мистецьку подорож. Маршрут пролягав через Нідерланди, Париж, Берлін і навіть Галичину.
Мистецька кар’єра
Вільгельм Стриовскі повернувся до Гданська у 1864 році. У Вільному місті він швидко здобув визнання. Він спеціалізувався на жанрових картинах, особливо його цікавили крокви та євреї. Також Вільгельм був одним з співзасновників Міського музею, а згодом — консерватором творів мистецтва. Він також читав лекції в Школі мистецтв і ремесел у Гданську, яку сам закінчив. З 1887 року він став куратором музею і секретарем Товариства друзів мистецтва. Його діяльність увінчалася званням професора, присвоєним йому імператором Вільгельмом II.
Його роботи були особливими та досить незвичними на той час. У своїх картинах автор закладав чимало глибокого сенсу. Найпопулярнішими картинами Вільгельма були “Крокви на Віслі”, “Табір сплавників на Віслі”, “Табір сплавників під Гданськом”, “Польська шляхта в Гданську”, “Фрайтаг різьбить бюст Гевелія”.
У Гданську залишилося небагато робіт цього атмосферного художника. Не тільки тому, що спочатку була Друга світова війна, потім був важкий післявоєнний 1945 рік і військове пограбування, а й тому, що роботи Стриовського буквально розхоплювали на різних виставках ще за життя художника. До прикладу, на одній з таких виставок Вільгельм здобув золоту медаль.
В останні роки свого життя Стриовському було важко творити. У віці 78 років переніс частковий параліч руки внаслідок інсульту. Це усунуло його від активної творчості. Також виявилося, що, як завжди в таких випадках, друзі раптово зникли з життя родини Стриовських. Тож разом з дружиною Вільгельм перебрався до Ессена, де жила їхня дочка. У 1917 році Вільгельм Стриовскі помер. Однак у заповіті він вказав, що хоче бути похованим у рідному місті. Його заповіт було виконано через тиждень. 10 лютого 1917 року відбувся похорон митця на cmentarzu Salwator в Гданську. У 1934 році дружина Стриовського створила виставку на честь свого чоловіка та видатного гданського художника.