Емма Попік стала популярною завдяки своїй невичерпній фантазії та безсумнівному письменницькому таланту. Вона багато років прославляла Гданськ захопливими науково-фантастичними творами, цікавими віршами, пізнавальними казками, кримінальними романами та багатьма іншими працями. За успіхи у письмі її почали називати королевою фентезі. І авторка з року в рік підтверджувала це звання, публікуючи одну сенсацію за іншою. Такою ж унікальною була її особистість, яка формувалась на вулицях приморського містечка. А ми у цій статті на сайті gdanski.pro дослідимо всі грані відомої гданчанки.
Шлях письменниці
Ім’я відомої письменниці-фантастки – Емми Попік найчастіше пов’язують з Гданськом. У цьому місті жінка навчалася, працювала, творила та розвивала культурне життя. Однак народилася вона у Скемпе. У дитинстві письменниця зачитувалась книжками та знайшла себе у творчості. Саме ці захоплення вона змогла пронести крізь роки та втілити у дорослу реальність. А щоб перейти від читання шедеврів інших авторів до написання власних, Емма вирішила здобути відповідну освіту. Її вибір зупинився на Гданському університеті, де вона вивчала польську філологію. Проте лише навчання для завзятої студентки було мало. Вона шукала різноманітні способи для висловлення й тому перепробувала безліч професій. Емма займалась творчістю та застосовувала свої знання, щоб навчати інших. Рік за роком Гданськ став для неї рідним домом, з яким в Емми асоціювалось все більше приємних моментів. Тут вона здобула ступінь магістра й навіть пішла в докторантуру. Однак так і не закінчила цю справу, адже мала безліч інших турбот.
Емма комфортно почувала себе у ролі викладачки. Спершу жінка навчала учнів початкової школи, а згодом перейшла у старшу школу. До своїх досягнень Попік також додала роботу у виші – CKUME. Майбутня королева фентезі вдало вправлялась як у польській, так і в англійській мові. А за професійність та чуйність її обожнювали учні. Комусь вона допомогла відкрити потенціал у письмі, інших же надихала своїм підходом до викладання, а ще хтось запам’ятав її доброту та відкритість. Своє захоплення філологією Емма Попік змогла реалізувати на всі 100%. Жінка сміливо обирала різні професії й працювала журналісткою, перекладачкою, вчителькою, редакторкою і т.д. А коли фантазія письменниці окупилася й публіка змогла побачити перші книги Емми, вона переїхала до Великої Британії. Сталось це у 1989 році й Попік повернулась до Гданська аж у 1995.
Письменницького гонорару вистачило, щоб Емма могла подорожувати декілька років й досліджувати життя у Лондоні. Там жінка завела чимало корисних знайомств та й надихнулась на довгі роки творчості. А повернувшись до рідного Гданська, вона продовжила реалізовувати всі свої ідеї. З 2000 й до 2011 року Попік очолювала редакційний склад журналу Nowy Kurier Nadbałtycki. А після розвивала культурне життя Гданська найкращим способом – своїми книгами, віршами й статтями, завдяки чому й здобула славу та любов публіки.
Королева фентезі
Поміж численних професій Емми яскраво виділялась її письменницька діяльність. Саме вона зробила жінку популярною й бажаною авторкою. Дебют Попік стався у 1966 році у журналі Litery, однак тоді читачі знали її ще за справжнім прізвищем. Поетеса створювала вірші й надсилала їх один за одним у видання. Тижневик підтримував гданську молодь й залюбки публікував твори початківців. Хоч про славу тоді не йшлось, але Емму влаштовувала сама можливість бути почутою. Наступного разу письменниця представилась публіці як Емма Попісс – саме таким був перший псевдонім авторки. Тоді вона розпочала новий період своєї творчості, який приніс їй шалений успіх.
У 1983 році письменниця опублікувала своє перше фентезійне оповідання. І сталось це у журналі Fantastyka, а твір називався Mistrz. Мабуть, цей жанр чекав на таку авторку, як Емма, адже з першої спроби їй вдалось зробити хіт. Оповідання здобуло першість того року, а видавництво відразу ж надало Попік звання королеви фентезі. Ну а письменниця рік за роком впевнено підтверджувала це почесне ймення й фанати погодились з думкою експертів. Ще три роки Емма накопичувала репертуар та у 1986 році представила збірку оповідань Tylko Ziemia. 1980-ті виявились періодом розквіту як наукової фантастики, так і Емми Попік у цьому жанрі. Поки авторка готувала книги, то залюбки дописувала у різні видання не менш цікаві твори. А вже у 1988 році жінка довела усім, що вправна у багатьох жанрах. Того року вийшов кримінальний роман – Raport, який так само добре сприйняли читачі.
Переїхавши до Лондона, Попік набиралась вражень й досвіду. І він був не письменницький, а радше життєвий. Нові люди, краєвиди, обставини надихнули авторку, тож вона повернулась творити до Гданська. Якщо 1980-ті називають періодом розквіту творчості Емми, то 90-ті й нульові видались не менш плідними. До вже звичної наукової фантастики додались дитячі книги та детективи. Письменниця чергувала вірші й оповідання, кримінальні романи та фентезі-замальовки. І книги Попік полюбила не лише польська аудиторія, але й читачі з усього світу. Юна публіка зачитувалась казками Wejście do baśni та Tajemnice Emilki, любителі трилерів могли обирати між Tysiąc Dni й Golden Moth, а поціновувачі фентезі отримали ще більший вибір: Wywiad z Bogiem, Cyklop, Plan i inne opowiadania, Genetyka bogów і т.д. Емма писала книги до останніх днів свого життя й залишила ще більше неопублікованого у шухляді робочого стола.
Особистість Попік
Хоч багато читачів дивуються невичерпній фантазії Емми Попік, проте насправді ж письменниця підходила вкрай структуровано до своєї роботи. Так, жінка завжди вважала себе людиною логіки й просто шукала відповіді на усі незрозумілі питання. Недарма вона реалізувалась у жанрі наукової фантастики. Авторку цікавило майбутнє людства, нез’ясовані таємниці реальності, перспектива економічного й соціального розвитку і т.д. Якщо у 1980-х ці всі питання здавались фантазією, то зараз багато слів письменниці стали реальністю. Тож Емма точно випередила свій час та довела правдивість власних творчих методів.
Емма Попік надзвичайно цікаво ставилась до життя. Здобувши освіту філолога, вона одразу ж ринулась застосовувати знання на практиці. І безліч професій підтверджують різносторонність жінки. Вона однаково добре справлялась з журналістською справою, видавничою діяльністю, викладанням й перекладами. А через письменство Емма давала життя усім запитанням та сюжетам, які постійно назрівали у її думках. Авторка не могла пройти повз якусь несправедливість чи проігнорувати важливу соціальну тему. Так і виникла її перша збірка оповідань, де за метафорою письменниця змогла приховати реальні проблеми. У Попік також зростали вміння слідчого, адже її кримінальні романи ставали прикладом для багатьох студентів й були темою для досліджень. Вона могла похвалитись серйозною фактологічною базою, історичними даними, журналістськими розслідуваннями та іншими вагомими компонентами у своїх творах. Тож, як зазначала авторка, фентезі – це не завжди втеча від реальності. У її випадку це був шлях на зустріч правді.
Так само добре логіка та оригінальність поєднувались і в характері Емми. Вона захоплювалась дослідженнями про НЛО, відвідувала відповідні товариства й навіть писала статті на цю тему в іноземні видання. А як тільки вирішила, що невпізнані об’єкти можуть бути результатом експериментів у військовій галузі, то сміливо полишила пошуки. Хоч авторка завжди тримала в голові безліч незвичайних сюжетів для книг, проте, щоб написати щось гідне, у її кабінеті мала бути абсолютна чистота. Це стосувалось і робочого столу, і атмосфери навколо. Ніщо не повинно було відривати Попік від творчості. Жінка була як завзятою письменницею, так і читачкою. Емма могла провести за цікавою книгою увесь день, хоч і про роботу не забувала. А усі, хто її знав, описують письменницю як надзвичайно щиру і добру людину.
Присвята Гданську
Гданськ не є місцем народження Емми Попік, проте місто сформувало її як письменницю. І жінка щоразу зачаровувалась ним як вічно спрагла до вражень туристка. Саме тому після численних подорожей авторка завжди поверталась до приморського містечка, щоб продовжувати творити. Тут вона завела численні знайомства, побудувала власне життя, змінила чимало професій, реалізувалась у письменстві та зробила вклад в культурний розвиток громади. І свою любов Попік не могла не висловити у творах. Так, вулиці Гданська та його атмосфера згадуються на багатьох сторінках книг авторки. Вона вважала це місце рідним й не готова була з ним попрощатися. І Емма завжди дивувалась, як хтось може не помічати усієї цієї краси навколо.
Тож Попік взялась виправляти ситуацію, написавши книгу про один з найатмосферніших районів Гданська для неї – Biskupia Górka. Його вулиці сповнені роками історичних подій, які й прагнула дослідити авторка. А ще вона жодного разу не могла пройти повз неймовірних краєвидів з гірки та побитих, але таких атмосферних будинків. Емма ставила собі питання, яке минуле пережила ця старовинна місцина і що буде з нею в майбутньому. Вона відмовлялась змиритись зі змінами, які приніс час, а тому вирішила законсервувати спогади у книзі Królowa Salwatora. Її жінка одного разу пообіцяла видати людям, які займались спадщиною Biskupia Górka, й дотримала свого слова. А твір пропонує фантазію про найкращий період району, коли він розвивається та стає ідеальним місцем для кожного. У ньому авторка не забула згадати про трагічне й цікаве минуле та можливе майбутнє, за умови, що громада докладе зусиль до збереження вулиць. Тож ось такий маніфест залишила Емма Попік гданчанам, які можуть дати волю найсміливішим фантазіям про Гданськ у книзі.
