Гданськ – це місто, де чимало польських знаменитостей починали свій кар’єрний шлях. Саме тут зароджувалась їхня слава. Одним з таких є Мирослав Бака, чия творчість почала розвиватись у Вільному місті, пише сайт gdanski.pro. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо його історію.
Юність
Мирослав Бака народився у 1963 році в Островці-Свєнтокшиському. Зростав у звичайній польській сім’ї. Мати була продавчинею, а батько токарем. У дитинстві більшість часу хлопець проводив вдома, адже батьки завжди працювали. Його компанією був дід Юзеф, який втратив обидві ноги під час Другої світової війни. Коли Мирославу було 15 років, його батьки розлучились. З цього моменту юнак назавжди втратив зв’язок з батьком.
Під час навчання у місцевій школі Юзеф усвідомив, що його неабияк приваблює акторська майстерність. Проте шлях до мрії був нелегким. Він працював фельдшером у службі швидкої допомоги, перш ніж його прийняли на місцевий факультет Краківської державної театральної школи у Вроцлаві. Після закінчення навчання Мирослав переїхав до Гданська, де почав працювати в одному з місцевих театрів.
Акторська кар’єра
Дебют Бака у кінематографі відбувся ще під час навчання. Саме у цей період його найняв Кшиштоф Кесльовський на головну роль у фільмі Krótki film o zabijaniu. Мирославу вдалось зіграти роль Яцека Лазара – двадцятирічного хлопця, який вбиває таксиста. Згодом головного героя судять і страчують. Баку вдалось досить вдало передати історію свого героя.
Перед переїздом до Гданська Мирослав деякий час проживав у Німеччині, де зміг розширити своє театральне портфоліо. Зокрема він зіграв у таких постановках як Überall ist es besser, wo wir nicht sind, Ostkreuz, Vaterland тощо. Згодом хлопець повернувся до Польщі, де продовжив розвивати свою кар’єру.
На гданській театральній сцені Мирослав неодноразово продемонстрував свій акторський талант. Вперше у Гданському театрі Бака з’явився в образі Барбаса у виставі Wolnośc dla Barabasza. Згодом він зіграв у таких театральних постановках як Pluskwa, Antoniusz i Kleopatra i Śmierć komiwojażera. У цей період Мирослав зазвичай виконував роль вбивць і злочинців, персонажів, які так чи інакше були одержимі злом.
У 90-х роках театральний доробок Бака збільшився, а акторська гра змінилась. У цей період його ролі були сповнені простоти, виражені звичайними акторськими засобами, які справляли враження глибоко продуманих і добре зіграних ролей, навіть коли актор демонстрував пристрасть та емоційність на сцені.
Однією з найголовніших ролей Мирослава був хлопчик у фільмі Godziny Kota. Баку вдалось до деталей передати емоції та загалом життя головного героя цієї кінострічки. Також актор полюбляв Шекспіра. У 1992 році він зіграв Енобарба у виставі Antoniusz i Kleopatra. Чотири роки потому він зіграв Гамлета у п’єсі Кшиштофа Назара, показавши дивовижну інтерпретацію персонажа датського принца – цинічного гравця, якому довелося діяти в досить складних умовах.
Бака також грав у таких виставах як Stalker, Czarownice z Salem, Seks dla opornych i Raj dla opornych. Ці неймовірні комедії, в яких Мирославу компанію робила видатна Дорота Колак, викликали неабиякий інтерес у глядачів і були поставлені кілька сотень разів. Однією з останніх ролей Бака у театрі була у виставі Kto się boi Virginii Woolf.
Мирославу Баку завдяки наполегливій праці вдалось стати видатним польським актором театру та кіно. Найбільше він асоціюється у людей з Гданським театром, де він зіграв найбільше ролей та пропрацював протягом тривалого часу. Мирослав зміг стати улюбленцем значної кількості поціновувачів мистецтва.